Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду
То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.
Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?
Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.
Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.
Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".
Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".
Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.
У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".
Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.
Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"
"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.
У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.
І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.
| Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі! |
Я, братан, расскажу тебе историю своего пути, который привел меня из серых офисных будней в мир наркотических закладок и рэп-сцены. И все началось с того момента, когда я решил ширяться и попробовать на своей шкуре, что такое настоящая жизнь наркомана.
На тот момент я был простым чуваком, ставшим отморозком в офисе Сбербанка. Каждый день одно и то же: бумажки, компьютеры, клиенты. Но я хотел большего, хотел вкусить запретный плод и увидеть, что творится за рамками обычной жизни.
Так я и принял решение отломаться всухую, пройти ломки настоящего наркомана без всяких лекарств и сделать первую закладку. За эти годы работы в банке собрал неплохой куш, которым решил воспользоваться для своего нового пути.
Был я неотразим, как крисы, слегка побривая голову. Люди на улице смотрели на меня, как на странного типа, но меня это не кололо, потому что я уже оттопырился. |
В одном из подворотен я нашел своего дилера. Он был узнаваем по своему белому героину, который всегда приносил ему огромные деньги. Я подошел к нему, разинул свою отмороженную пасть и сказал: "Мне нужны закладки, братан, крисы по самые помидоры!"
Дилер понял, что я не просто так забрел в его район, и сразу же откликнулся на мой запрос. Под рукой у него всегда были диазы, которые помогали нашим отморозкам справляться с жуткими ломками. И вот, я достал свои последние деньги из кармана и взял парочку таблеток для успокоения нервной системы.
Я не мог поверить своей удаче! Теперь я стал обладателем своих первых закладок, своего первого пути в мир наркотиков.
С каждым новым употреблением я все глубже погружался в этот темный мир. Забывал о своей прошлой жизни, о работе в Сбербанке, о скучных буднях. Я стал настоящим оттопырем, которому ничто не мешает наслаждаться каждым мгновением.
Познакомился я с множеством других отморозков, которые тоже решили выбраться из серости и попробовать настоящую жизнь. Вместе мы ширялись, разделяя свои истории и общий кайф.
Каждый день находился новый способ поиметь деньги для новых закладок. Часто приходилось подрабатывать в разных местах, работая на своих дилеров. Был я и работящим парнем, и наркоманом, все вместе сразу.
Но однажды, нашел я дилера, который предложил мне необычное сотрудничество. Он предложил мне работу в своей сети наркотических закладок. "Мы собираем команду, братик, ты к нам подойдешь!" - сказал он, протягивая мне новую порцию крисов. |
Я не мог отказаться от такой возможности. Ведь это был шанс стать не просто наркоманом, а частью большого дела. Я согласился, и мой путь привел меня к новым высотам.
Теперь я был не просто наркоманом, а настоящим бизнесменом наркотического мира. Мои закладки ширялись по всему городу, а деньги текли рекой. Жизнь стала яркой и полной приключений. И я понимал, что это может произойти и со мной.
И вот, однажды, у меня закончились мои закладки, и я не мог достать своего следующего дозирования. Ломка стала невыносимой, диазы и белый героин не помогали. Я понял, что я заткнулся и нужно что-то менять.
Сегодня я уже не оттопыриваюсь и не ищу новых путей в мире наркотиков. Я выбрал другую дорогу, которая ведет к новым целям и достижениям. Но все это было незабываемым опытом, который точно оставил свой след в моей душе.
Рэпером я не стал, но я все еще помню своих отморозков и тех, кто ширялся со мной. И хоть их пути расплылись, наши истории всегда будут объединены этим темным периодом нашей жизни - временем, когда мы оттопырились из серости.